“Країна розваг” Стівен Кінг

Передісторія

Вже декілька років мріяла про те, як придбаю собі хоч одну книгу цього автора. На жаль, кожного разу в книжковому магазині, дивлячись на ціни, я казала собі, що вже не так сильно мені хочеться книги Кінга :(.

Аж нещодавно я помітила, що  в магазині з’явилася нова книга Стівена Кінга “Країна розваг”, і, о диво, коштувала вона удвічі дешевше ніж усі попередні книжки які мені траплялися на очі. Тож, того дня я таки придбала її – моя давня мрія здійснилася 🙂

Про головного героя

21-річний студент університету, Девін Джонс, влаштовується на літню роботу в парк атракціонів – Джойленд, сподіваючись трохи заробити грошей на наступний семестр в університеті та забути дівчину, яка розбила йому серце.

Сюжет

В день працевлаштування Девін знайомиться з провидицею, що працює в Джойленді вже багато років. Вона передрікає йому зустріч з дівчинкою в червоному капелюсі і хлопчиком із собакою і хтось із двох дітей матиме дар передбачення, але провидиця не знає, хто саме.

Того ж самого дня, після того як менеджер Джойленду бере Девіна на роботу, один із постійних працівників парку розваг, Лейн Гардi, розповідає хлопцю про моторошний атракціон “Дім жаху”, в якому водиться примара, і що цю примару бачать не всі – а лише привітні помічники (так називають працівників Джойленду).

Цього літа головний герой знаходить вірних друзів, які залишатимуться з ним на все життя, знайомиться з новими людьми і розуміє, що його розбите серце не така вже й велика проблема, в порівнянні з, наприклад, фізичними вадами. Його ж рана загоїться з часом, а деяким людям доводиться миритися зі своїми ранами-вадами, бо вони ж невиліковні.

І звичайно ж, примара.

Девіну дуже хочеться її побачити і, звичайно, знайти її вбивцю. В цьому йому буде допомагати його подруга Ерін…

Сподобалось:

  • як автор описує персонажів – так чітко, що здається, ніби ти бачив їх в живу.
  • як Кінг вплітає історії людей в життя Девіна, як ці люди змінюють його, його світобачення.
  • як автор передає мову Продавців Веселощів – “говірка” – так він її називає.

 

P.S. Правду кажучи, у мене неоднозначне ставлення до цієї книги – один вечір читаю – подобається, наступний – не дуже. Навіть не знаю, можливо то в мене занадто високі стандарти :), та все одно залишилось таке відчуття, що якби автор вирізав декілька моментів, то ця книга стала для мене однією з улюблених.

 

Чим Вам сподобалась ця книга ?

Leave a Reply